Презентація "Дисидентський рух"

Дисидентський рух

Дисидент — людина, політичні погляди якої істотно розходяться з офіційно встановленими в країні, де вона живе; політичний інакодумець

Дисидентський рух в Україні зародився у сер. 1950-х років як протест проти бездержавності, панування партійно-державної бюрократії, утисків національно-культурного життя, посилення русифікації

Основні напрямки Самостійницький. Релігійний. Правозахисний. Національно-культурницький

Представники цього напряму виступали за державну незалежність України, яку планували здобути мирними засобами

Цей напрям базувався на необхідності духовного і культурного відродження українського народу, передусім його національної самобутності, історії, традицій, мови

На захист невід'ємних прав людини, за дотримання конституції і законів, виступали представники правозахисного напряму

Релігійний напрям відстоював права віруючих, легалізацію православної церкови, протестантських віросповідань та течій, повернення відібраних державою храмів та відбудову зруйнованих тощо

Однією з найпоширеніших форм спротиву комуністичному тоталітаризмові став так званий самвидав

Важливою формою боротьби проти посилення репресій були демонстрації протесту

У боротьбі проти дисидентського руху комуністична влада використовувала весь попередній арсенал моральних і фізичних розправ

Ще одним видом покарань були психушки - будинки для божевільних із жорстоким режимом, що не поступався тюремному

Активно використовували й адміністративні переслідування, зокрема звільнення з роботи, виключення з партії, комсомолу, творчих спілок, навчальних закладів, заборона публікацій тощо

Ідея Української самостійної соборної держави — невмируща